16.10.2019
Kyiv Post
Олександр Буртовий, партнер юридичної фірми «Антіка», заступник Голови Комітету з питань енергетики, нафти і газу Асоціації правників України
Одним із пріоритетів в розвитку України є енергетична незалежність. Першочерговим для досягнення цієї мети є скорочення і заміщення споживання газу, підвищення рівня енергоефективності у різних сферах життєдіяльності населення, розвитку відновлюваної енергетики.
Зниження залежності від російського газу, це крок до енергетичної незалежності. Можливість постачання зрідженого газу до України через Польщу відкриває нові перспективи. Звісно, потрібні інвестиції для будівництва ділянки газопроводу з українського боку. І вже за півтора-два роки наші партнери обіцяють поставку від 6 мільярдів кубів газу. Нині, як відомо, наша країна імпортує з Європи третину (10,6 млрд у 2018 році) із необхідних 32,3 млрд кубів газу (потреба того ж 2018 року).
Враховуючи, що в структурі енергоспоживання природний газ із нафтою займає нішу в понад 40 відсотків, проблема пошуку джерел первинних енергоносіїв залишатиметься актуальною ще досить тривалий час.
Енергетична незалежність країни може забезпечуватися лише комплексними заходами, в основі яких лежить перспективне концептуальне бачення розвитку держави.
Одним зі світових трендів «енергетики майбутнього» стала декарбонізація енергетичної системи – поступова відмова від традиційних джерел енергії (нафти, кам`яного вугілля, газу, торфу тощо). Вона набуває все більшого впливу з точки зору запобігання зміні клімату, що вливає на формування балансу енергогенеруючих потужностей. Ратифікація в 2015 році Паризької кліматичної угоди, що прийде на зміну Кіотському протоколу в 2020 році, ставить перед міжнародною спільнотою завдання по впровадженню заходів протидії змінам клімату. Україна також входить до переліку цих держав.
Важливу роль у виконанні цього завдання будуть відігравати ядерна енергетика, гідроенергетика, вітрова енергетика та інші ВДЕ, що генерують найменшу кількість викидів парникових газів. Вирішенню проблеми декарбонізації енергетичного сектору сприятиме, зокрема, незмінна позиція України щодо доцільності використання ядерної енергії.
За перші 9 місяців 2019 року в Україні встановили електростанцій, що працюють на відновлювальних джерелах енергії загальною потужністю 2,5 гігавата. Так, загальна потужність «зелених електростанцій» зросла вдвічі — до 5 гігаватів.
Оновлений Меморандум між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 24 листопада 2016 закріплює стратегічну роль України як країни транзитера. Поширення європейських енергетичних стандартів на українське законодавство здатне істотно підвищити опірність України спробам політизувати міждержавні відносини у сфері енергетики, а долучення до загальноєвропейського ринку – лібералізувати та демонополізувати внутрішні енергетичні ринки, зробити їх більш прозорими та конкурентоспроможними.
Трансформація та інтеграція ринків можлива лише за умови, коли одним із головних гравців стане споживач, а захист його прав буде надійним. Стратегічним завданням є виведення держави на рівень максимальної енергетичної незалежності. При цьому до 2025 р. головним фокусом має бути енергозаощадження, утримання досягнутих обсягів видобутку вуглеводнів та максимальна диверсифікація постачання первинних енергоресурсів. На період до 2035 р. – успішна реалізація проектів розробки покладів природного газу, в тому числі з нетрадиційних джерел. У результаті системної трансформації енергетична інфраструктура має стати гнучким інструментом системи енергетичної безпеки України, базисом надійного енергозабезпечення споживачів та ланкою системи безпеки постачань до ЄС зі східного напрямку.
Серед потенційних напрямків залучення інвестицій варто виокремити:
- будівництво об’єктів відновлюваної енергетики (СЕС, ВЕС, маліГЕС, біоТЕЦ, котельні на біомасі, біогазові установки та ін);
- будівництво потужностей з виробництва обладнання для об’єктів відновлюваної енергетики; –
- будівництво потужностей з виробництва біопалива;
- вирощування енергетичних культур.
Варто згадати, що з 1 липня в Україні відбувся другий етап переходу на новий ринок електроенергії. Згідно з новою моделлю, електрику, вироблену «зеленими» електростанціями, викуповуватиме новостворена державна компанія під умовною назвою «гарантований покупець». При цьому оплата за вироблену з альтернативних джерел енергію відбувається за «зеленим тарифом», який в Україні є одним з найвищих у Європі. «Зелений тариф» діятиме до 2030 року, а договір продажу електроенергії по аукціонній ціні – на 20 років. І це – поштовх для інвесторів відмовитися від високого фіксованого тарифу, натомість дати меншу ціну, але на довший термін.
Поки альтернативна енергетика знаходиться на стадії розвитку, для безперебійної роботи енергосистеми потрібні об’єкти накопичення електроенергії та потужності з балансування. У Євросоюзі лише за 2017 рік потужність енергетичних накопичувальних об’єктів зросла на 47% і сягнула 1 600 МВт-год.
За прогнозами фахівців Міжнародного енергетичного агентства, до 2035 року лідерами з інвестиційної привабливості будуть технології відновлюваної енергетики. Так, за підрахунками фахівців, загальні інвестиції у електрогенерацію за рахунок ВДЕ до 2035 року будуть складати близько 1188 млрд дол. США, 75% всіх інвестицій у енергетичний сектор. З них 629 млрд. доларів – у вітроенергетику, 273 млрд доларів – у фотоелектричні системи, 178 млрд доларів – у біоенергетичні технології та 107 млрд доларів – у будівництво ГЕС. Інвестори зможуть вивести на ринок України останні галузеві технології, які розвивають R&D-підрозділи світових енергетичних гігантів — Engie, Total, EDF, Nissan, Tesla, E.On.
Це підтверджує той факт, що Україна розпочала глобальний енергетичний перехід для майбутнього економічного зростання, відновлювана енергетика приносить додаткові інвестиції в українську економіку і відкриває нові горизонти розвитку. Відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року буде забезпечено 11% енергетичних потреб держави за рахунок енергії з відновлюваних джерел вже у 2020 році. Крім цього, у 2035 році частка «зеленої» енергії у загальному первинному постачанні має скласти 25%.