Закон про валюту: що зміниться для бізнесу

Закон про валюту: що зміниться для бізнесу

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон України «Про валюту і валютні операції», який був прийнятий минулого року. Він має на меті істотно лібералізувати регулювання в сфері валютного контролю та обігу іноземної валюти на території України. На момент ухвалення закон отримав позитивну оцінку бізнесу, оскільки низку ключових моментів було передано на підзаконне регулювання нормативними актами Національного банку України. Які ж реальні наслідки матиме новий закон про валюту для бізнесу?

Найважливішим нововведенням, яке стосується практично всіх, стала зміна системи контролю за експортно-імпортними операціями. З набранням чинності законом граничний строк розрахунків становить 365 днів, а не 180, як було раніше. Більш того, нормативними актами НБУ вводиться поняття «незначний розмір валютної операції». Тепер по експортно-імпортних операціях, сума за якими не перевищує граничного розміру, банки не здійснюють контроль і не вимагають подачі документів, що підтверджують завершення операції. Незначний розмір дорівнює чинному граничному розміру операції, яка підлягає фінансовому моніторингу. На сьогодні вона становить 150 тис. грн.

Питання щодо того, чи можна відмовитися від підписання актів виконаних робіт/наданих послуг з нерезидентами за операціями менше граничного розміру, залишається відкритим. Незважаючи на відсутність необхідності подавати акт до обслуговуючого банку, вимогу в частині первинних документів для цілей податкового обліку не скасовано.

Щоправда, тепер компанії зможуть без проблем оплачувати незначні платежі в іноземній валюті. Наприклад, при замовленні різних послуг через інтернет. Раніше це було неможливо, оскільки жодних документів, що підтверджують таку операцію, не оформляли.

Також скасовані й спеціальні санкції за порушення строків операцій – режим індивідуального ліцензування і заборона на зовнішньоекономічну діяльність. Утім, пеня за порушення строків залишилася без змін і буде стягуватися, як і раніше.

Обсяг обов’язкового продажу валюти з 1 березня 2019 р. зменшується з 50% до 30% – відповідні зміни внесені Постановою НБУ №35 від 6 лютого 2019 р.

Варто зазначити, що з урахуванням послаблень в режимі контролю за експортно-імпортними операціями, незважаючи на наявність нормативів із продажу валютної виручки, тепер допускається зарахування зустрічних вимог між резидентом і нерезидентом з метою закриття валютного контролю за експортно-імпортними операціями.

Ще одним важливим нововведенням є можливість юридичних і фізичних осіб відкривати рахунки в іноземних банках. Раніше для цього необхідно було отримати індивідуальну ліцензію НБУ, після чого щоквартально подавати звіт про наявність цінностей за кордоном. Тепер компанії та фізичні особи зможуть вільно та без обмежень проводити будь-які операції за такими рахунками, окрім перерахування на них коштів з України, а також переказів з іноземних рахунків на українські. Останні підпадатимуть під загальні вимоги щодо фінансового моніторингу та валютного контролю, як й інші операції з отримання або перерахування іноземної валюти в Україну та за кордон.

Також варто звернути увагу на скасування необхідності реєстрації в НБУ кредитних договорів з нерезидентами. Загальновідомо, що такі договори активно використовуються для фінансування іноземними інвесторами своїх дочірніх компаній в Україні. Тож практичне значення цієї новели важко переоцінити.

Незважаючи на те, що в останні два роки НБУ вживав серйозних кроків щодо спрощення та прискорення процедури реєстрації, основні формальні обмеження все одно створювали незручності для інвесторів. Тепер процедуру реєстрації скасовано повністю, натомість НБУ розробив і впровадив нову процедуру повідомлення. І найважливіше – ця процедура повністю віднесена до обов’язків банків, а резидент-позичальник (як і нерезидент-позикодавець) не несе за неї жодної відповідальності. Фактично, вся процедура стає непомітною для клієнтів, а банк виконує потрібні дії самостійно при першому зверненні клієнта щодо обслуговування укладеного кредитного договору.

Слід зазначити, що відтепер кредитні договори набувають чинності без прив’язки до моменту реєстрації їх в НБУ. Раніше необхідність такої реєстрації призводила до проблем з окремими іноземними юрисдикціями, де були подібні правила.

Деякі зміни, хоча і несуттєві, є й у питанні виплати дивідендів нерезидентам. Трохи збільшилася максимальна сума виплати. Тепер вона становить 7 млн. євро на місяць, а не 7 млн. доларів США, як було раніше. Щоправда період, за який можна виплачувати дивіденди, залишився обмеженим до 2017 року включно. Питання покупки валюти для перерахування за кордон дивідендів за 2018 рік залишається відкритим.

Загалом усі зазначені зміни є позитивними. Незважаючи на скептичне ставлення низки експертів, прийняте НБУ регулювання не перетворило закладену законом лібералізацію у фікцію, і бізнес, безумовно, матиме можливість відчути ефект від встановлених у новому законі ліберальних новацій.