Сток или контрафакт: как в Украине торгуют продукцией известных брендов

20.08.2018

Михаил Войцеховский 

M!nd UA, 20.08.2018

Текст статьи доступен на украинском языке 

Дедалі більше великих брендів відкривають свої торгові точки  в Україні. Ще напередодні гучного старту магазину H&M у столичному ТРЦ Lavina Mall, певного розголосу набула «рокіровка» у лавах реселерів продукції компанії Apple. Так, Rozetka.ua припинила продаж гаджетів американської корпорації, натомість її конкурент – компанія «Цитрус» відкрила перший у країні Apple Shop. А перед тим виникало багато суперечок стосовно того, наскільки безпечно купувати подібні товари в Україні, чи є вони кондиційними та легально завезеними до країни. Також багато дискусій точилося навколо того, на яких правових підвалинах ґрунтується реалізація брендових речей (у т.ч. одягу) в стокових мережах. Михайло Войцеховський, юрист юридичної фірми «Антіка», розповів Mind про нюанси реалізації на українській території брендових товарів, зокрема через стоки.

Свого часу українські високопосадовці публічно називали правопорушниками усіх, хто придбав Apple iPhone 7, адже в той час жодного девайсу з Купертіно в Україну офіційно завезено не було. Висловлювання чиновників породили дискусію серед експертів та представників громадськості, в ході якої активно обговорювався український ринок контрафактної продукції.

Попри те, що невдовзі баталії навколо iPhone 7 вщухли, питання регулювання торгівлі брендовими речами в українських стокових магазинах або інших «неофіційних» точках продажу лишилось на слуху. Особливої актуальності воно набуває в передсвяткові дні, які супроводжуються масовими покупками. Хто і як продає брендові речі та чи можна вважати правопорушником покупця, який їх придбав у стоковому магазині?

Як врегульована стокова торгівля за кордоном? В Європі та Сполучених Штатах Америки кількість магазинів стокового і дисконтного формату постійно зростає. Торгівля зі стокових магазинів доволі поширене явище, оскільки від неї у виграші залишаються усі учасники ринку, крім ліцензійних продавців, адже  виробники реалізують надлишковий товар, стокові магазини отримують прибуток, а покупці мають можливість придбати брендові речі за доступними цінами.

Найвідоміші закордонні стокові магазини – це італійський «Дисконт», мережі-дискаунтери в США формату «все за $1» Dollar General і Family, французький «Таті» та інші.

Особливості нормативного регулювання окремих стокових магазинів залежать від законодавства держави, в якій вони здійснюють свою діяльність. В переважній більшості країн, наприклад, в Канаді, Китаї, Австрії, Німеччині, Італії, як і в Україні, відсутнє окреме регулювання договорів дистрибуції. В США на федеральному рівні теж відсутнє відповідне спеціальне законодавство.

Західні країни мають іншу, відмінну від української торгівельну ментальність та ділові звичаї. Відносини там будуються на довірі, тому спорів щодо наявності чи відсутності прав у стокового магазину на реалізацію брендових товарів зазвичай не виникає.

Як торгують українські брендові бутики? Правовідносини між власником бренду та українським продавцем брендових товарів зазвичай урегульовано ліцензійним договором або договором комерційної концесії, який за своїм змістом є договором франчайзингу і має таку назву лише в нашій країні.

За ліцензійним договором, власник бренду надає українським продавцям право використовувати торгівельну марку. Зокрема наносити її на будь-який товар, для якого її зареєстровано, упаковку, пакет для товару, вивіску, пов’язану з брендом, етикетку чи бирку, право продавати, імпортувати та експортувати брендовий товар, користуватись відомістю бренду під час пропонування відповідного товару до продажу, використовувати торгову марку в діловій документації, в мережі інтернет, тощо.

За договором франчайзингу, український продавець набуває всі ті права, що й за ліцензійним договором, при цьому перебуває у постійній взаємодії із власником бренду, залежить від його успішності та репутації. Фактично, це договір використання бізнес-моделі відомого гравця на відповідному ринку. За такими договорами працюють, наприклад, McDonalds, мережа готелів Hilton та окремі брендові магазини (Intimissimi, Mango, Victoria’s Secret, та ін.).

У зв’язку з тим, що для реалізації брендового товару українські продавці укладають відповідні договори із власниками торгівельних марок, сума ліцензійних платежів, яка підлягає оплаті на користь останніх, враховується при визначені ціни на відповідний товар. Тому речі в українських фірмових магазинах коштують дорожче.

Як працюють стокові магазини в Україні? Поціновувачі брендових речей давно вподобали стокові магазини, які пропонують відомий товар за привабливими цінами.

В стокових магазинах реалізуються речі, які з певних причин не знайшли свого покупця на полицях дистриб’юторів, тому, враховуючи економічні правила залежності ціни від попиту, їх вартість, очевидно, є значно нижчою, ніж ціна в «офіційних» магазинах. Для цього сток викуповує надлишковий товар безпосередньо у виробника (власника бренду), його дистриб’юторів або ж у інших осіб, які на законних підставах придбали цей товар. Така продукція може продаватися стоку у зв’язку з її неактуальністю, дефектністю або з інших причин нерентабельності.

Основною відмінністю між продажем у фірмовому бутику та в стоковому магазині є те, що у першому випадку офіційні продавці мають право реалізовувати усі без винятку брендові товари. В свою чергу, стокові магазини продають виключно ті речі, які були їм продані власником бренду у зв’язку з надлишковим виробництвом, або які були викуплені у дилерів чи мають виробничі дефекти.

Тобто, офіційні дистриб’ютори реалізовують актуальний товар, отриманий від власника бренду, натомість стокові магазини здійснюють перепродаж товару, отриманого від оптових дилерів або від власника торгової марки, не маючи вибору в асортименті. Вони реалізують тільки той товар, який знаходився у запасі (stock) товаровиробника, продаючи його від свого імені, без будь-якого офіційного сервісного чи гарантійного післяпродажного обслуговування.

Торгівля стоком VS права дилерів та дистриб’юторів. Право забороняти іншим особам використовувати знак на товари та послуги належить власнику бренду, якщо інше не передбачено договором, укладеним з користувачем торгової марки.

Однак, ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, після введення брендових товарів в цивільний оборот власником прав на торгову марку.

Тобто, якщо товар, який містить торгову марку, офіційно придбано у виробника або у дистриб’ютора, і в процесі його перепродажу не було допущено погіршення якості, власник бренду не може забороняти реалізацію такого товару, адже його права вважаються вичерпаними.

Стокова торгівля, безумовно, впливає на прибутки «офіційних» брендових магазинів, які втрачають частину покупців. Однак, за умови дотримання правил здійснення господарської діяльності, торгівля зі стоку вважатиметься такою, що відповідає вимогам українського законодавства, а тому покупець такого магазину не може вважатися правопорушником. Єдиним негативним наслідком від такої покупки буде можливість придбання дефектного товару, відсутність офіційної гарантії від виробника та сервісного обслуговування.

Отже, більшість стокових магазинів законно реалізують брендові речі на території України, не порушуючи при цьому права власників відповідного бренду. Обмежений асортимент товару, ризик наявності дефектів, відсутність гарантії та сервісних можливостей – єдині негативні наслідки покупки брендових товарів зі стоку, які варто враховувати під час вибору магазину.