Інформація “Про введення воєнного стану в Україні”

26 листопада 2018 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 26 листопада 2018 року № 393, який передбачає можливість встановлення цілого ряду обмежень конституційних прав громадян та юридичних осіб. При цьому, в даному документі ми зосередились, переважно, на обмеженнях, що можуть вплинути на юридичних осіб та їх господарську діяльність.

Cлід зазначити, що воєнний стан введено не на всій території України, а тому все описане далі буде стосуватися виключно обмежень в наступних регіонах України: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

Воєнний стан введено строком на 30 діб, утім за наявності необхідних підстав він може бути продовжений. Згідно Указу Президента України від 26.11.2018 р. № 393/2018 воєнний стан вводиться з 14:00 год. 26 листопада 2018 року та буде тривати до 14:00 год. 26 грудня 2018 року.

Перелік обмежень, які можуть бути тимчасово введені в умовах воєнного стану, визначений ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та включає в себе:

• встановлення посиленої охорони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Тобто, якщо такі об’єкти (наприклад лінії електропередач, водні, захисні об’єкти та ін.) знаходяться на або поблизу території, яка є власністю, або використовується підприємством, то працівникам даної юридичної особи може бути обмежений доступ, а на самій території розміщені охоронні пости;

• запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших суспільних робіт. Таким чином працівники можуть бути позбавлені необхідності виконання їх трудових обов’язків на підприємстві із збереженням попереднього місця роботи (посади);

• використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їхньої роботи, проведення інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю. Тобто діяльність підприємства може бути перепрофільована (змінена) та/або використана з метою забезпечення державних інтересів в умовах воєнного стану;

• примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності. В умовах воєнного стану будь-яке майно підприємства (нерухомість, земельні ділянки, продукція, товари, запаси, техніка і т. ін.) може бути примусово відчужено на користь держави. При цьому ст. 23 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає обов’язок держави здійснити попереднє відшкодування вартості такого майна, але якщо його здійснити заздалегідь не вдалося, то здійснити наступну повну компенсацію його вартості (порядок та умови примусового відчуження майна в умовах воєнного стану, а також порядок визначення вартості такого майна визначений законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану» від 17.05.2012 р. № 4765-VI). Також дана стаття Закону України «Про правовий режим воєнного стану» надає власнику право вимагати через суд повернення вилученого майна, якщо воно збереглося, та надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо;

• встановлення порядку використання фонду захисних споруд цивільного захисту;

• усунення з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» обов’язків та призначення виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій;

• регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших засобів масової інформації, їх використання для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи, а також заборона на передачу інформації, в т.ч. через комп’ютерні мережі;

• вилучення у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів, а також у разі потреби інших технічних засобів зв’язку;

• обмеження та забороняти діяльність щодо торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини;

• вжиття додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці, під які цілком може потрапити обмеження діяльності певних інтернет ресурсів, обмеження доступу до певного софту і серверів, до інтернету в цілому та інших засобів комунікацій.

В умовах воєнного стану правосуддя повинно здійснюватися виключно судами, які створені відповідно до Конституції України. При цьому скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства так само, як і створення надзвичайних чи особливих судів забороняється. Однак у випадку неможливості здійснення правосуддя судами на території, на якій введено воєнний стан, може бути змінена територіальна підсудність або місцезнаходження судів.

Наведені вище обмеження прав та законних інтересів юридичних осіб не вводяться автоматично Указом Президента України, а можуть запроваджуватись лише рішенням військового командування (насамперед, Генерального штабу Збройних Сил України), погодженим органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Винятком є рішення про запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у місцевостях, де ведуться бойові дії. В цих випадках рішення приймаються безпосередньо військовим командуванням та військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Таким чином, введення воєнного стану в окремих областях України не є автоматичним запровадженням обмежень прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб. Для запровадження таких обмежень обов’язковим є ухвалення відповідних рішень військовим командуванням або військовими адміністраціями (у разі їх утворення), які мають бути погоджені органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Разом з цим, вважаємо доцільним вказати про наявність додаткових ризиків, що можуть бути наслідком введенням воєнного стану на окремих територіях України. До таких ризиків, на нашу думку, можна віднести:

• ризик невиконання умов укладених договорів контрагентами, що знаходяться на територіях, де введено воєнний стан, з посиланням на форс-мажорні обставини (хоча, на нашу думку, сам по собі факт запровадження воєнного стану на окремих територіях України не може вважатись форс-мажором, а тому питання про наявність форс-мажору необхідно розглядати в розрізі кожного конкретного договору);

• можливість блокування банківських операцій незважаючи на запевнення НБУ та комерційних банків про те, що банківська система буде працювати в штатному режимі.

Юристи ЮФ «Антіка» слідкуватимуть за розвитком подій та інформуватимуть Вас про всі актуальні зміни, що стосуються введення воєнного стану на окремих територіях України та їх вплив на бізнес.