07.10.2019
Спроба зробити надання адміністративних послуг у сфері будівництва клієнтоорієнтованим
Уявіть собі, що ви хочете побудувати будинок, чи є забудовником. З якою кількістю «папірців», дозволів, «дозволів» на дозволи” ви стикнетеся? На сьогодні це досить значний перелік, що обтяжує життя всім, хто є дотичним до проблеми.
Ви хочете, вклавши кошти у будівництво квартири слідкувати за тим, як зводиться ваш будинок і за стадіями введення його в експлуатацію? Або, будучи забудовником, не чекати зустрічі з чиновником, а відслідкувати рух своєї заявки у власному електронному кабінеті? Такі можливості надає новий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (№ 1081 від 29.08.2019 року).
Адміністративні послуги, що надаються державою громадянам та бізнесу, відповідно до чинного законодавства, мають базуватися на принципах відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності, раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг, доступності та зручності для суб’єктів звернень.
Однак на сьогодні надання адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва не є клієнтоорієнтованим. Система, що склалася, зручна саме для органів, що їх надають, та заплутана, складна і переобтяжена процедурами для споживачів. На сьогодні вона орієнтовано не на споживача, а на суб’єктів надання таких послуг та потребує реформування.
З якими складнощами та проблемами ви стикнетеся сьогодні, намагаючись отримати будь-які дозволи чи документацію у сфері будівництва.
Спробуємо навести перелік проблем, що чекатиме на замовника документації у цій сфері:
— обмежений вибір способу подачі документів для отримання низки адміністративних та інших визначених законом послуг (неможливість подання документів в електронній формі для отримання містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорту забудови земельної ділянки, документів дозвільного характеру, припинення дії ліцензії на виконання будівельних робіт, проведення атестації відповідальних виконавців робіт, проведення технічної інвентаризації);
— відсутність консолідованої та систематизованої інформації про учасників будівництва, стан будівництва, життєвий цикл об’єктів будівництва, закінчених будівництвом об’єктів (починаючи з видачі містобудівних умов та обмежень та закінчуючи знесенням об’єкта).
— витрачання значного часу та матеріальних ресурсів на збирання документів, необхідних для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва через відсутність електронної взаємодії між суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва;
— відсутність єдиного електронного ресурсу для отримання послуг у сфері будівництва в електронній формі;
— концептуальні розбіжності класифікатора будівель та споруд (КБС) та класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) в частині містобудівних функціоналів;
— функціональні розбіжності матеріалів технічної інвентаризації будівель та споруд з правовстановлюючими документами та містобудівною документацією.
— незручний час прийому документів для отримання адміністративних послуг (наприклад, прийом для отримання документів дозвільного характеру здійснюється Держархбудінспекцією чотири рази на тиждень);
— неможливість подання за територіальним принципом документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікатів про прийняття об’єктів в експлуатацію щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів (подання документів лише в м. Києві та лише в паперовій формі).
Питання дерегуляції будівельної галузі – одне з головних у економічних реформах. У найавторитетнішому рейтингу Doing Business від Світового банку, першим з десяти критеріїв, за якими оцінюються прозорість бізнесу, є «Отримання дозволів на будівництво». Треба віддати належне новій владі, вона справді розпочала низку важливих економічних реформ, спрямованих на дерегуляцію та отримання більшої прозорості процедур для споживача.
Ключові меседжі проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:
— створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у складі містобудівного кадастру;
— запровадження електронної взаємодії між державними електронними інформаційних ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»;
— запровадження єдиного порядку присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна.
— запровадження ідентифікатора об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;
— подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;
— скорочення переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
— запровадження отримання результатів надання адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;
— оплата адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою електронної системи;
— включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
— запровадження відкритого доступу до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи.
Передбачається, що після прийняття законопроекту електронна система буде запущена в 2 етапи: протягом 1 року запрацюють функції, пов’язані з експертизою проектної документації, отримання різного роду сертифікатів, проведення техінвентаризації та ін., а другий етап — отримання вихідних даних, містобудівних умов і обмежень, технічних умов — буде запущений протягом 2 років.
Експерти прогнозують, що діджиталізація у сфері будівництва вплине на всіх: вона матиме значний вплив як на держоргани, так і на бізнес у різних галузях пов’язаних зі сферою будівництва, так і на фізичних осіб. Після впровадження запропонованого нововведення, пряме спілкування забудовника й чиновника буде зведено до мінімуму, що призведе до більш прозорої діяльності, наприклад, ДАБІ.
Громадськість бачитиме терміни розгляду документів, підстави для відмови у видачі дозволу на проведення будівельних робіт. Електронний кабінет також дозволить забудовнику без бюрократичних зволікань, за потреби, оскаржити будь-яке рішення держорганів. Своєю чергою, покупець житла зможе побачити всю актуальну інформацію про об’єкт будівництва, починаючи від отримання забудовником містобудівних умов і обмежень аж до введення об’єкта в експлуатацію.