Что изменил закон об ООО в процедуре уплаты дивидендов

03.08.2018

Алексей Кот

European Business Association (eba.com.ua)

Текст статьи доступен на украинском языке 

Прийняття нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та набуття ним чинності  у середині червня певним чином вплинуло на процедуру виплати дивідендів у 2018 році. Закон вводить низку положень, які раніше законодавством не передбачалися, але відтепер коригують цю процедуру. Олексій Кот, д.ю.н., керуючий партнер ЮФ «Антіка» розглянув нововведення більш детально та пояснив, що вони означають для учасників товариств з обмеженою відповідальністю.

Перш за все, змінився порядок прийняття рішення про виплату дивідендів. Тепер для цього потрібна більшість голосів усіх учасників товариства. Раніше ж рішення приймалося більшістю присутніх на зборах.

Також варто зазначити, що виплата дивідендів в іншій формі тепер можлива лише за одностайним рішенням учасників товариства.

Ще однією важливою новацією стало чітке визначення випадків, коли дивіденди не можуть бути виплачені:

  1. якщо товариство не здійснило розрахунків зі своїми учасниками у зв’язку з припиненням їхньої участі в товаристві або з правонаступниками учасників товариства;
  2. якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо в результаті прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.

Слід зазначити, що друга підстава прив’язується не до формального статусу товариства (наприклад, стан банкрутства), а до фактичної наявності у компанії коштів.

При цьому, крім закріплених у законі випадків, норма дає учасникам право передбачити в Статуті додаткові випадки, коли виплата дивідендів заборонена.

Ще однією критичною зміною стало встановлення солідарної відповідальності членів виконавчого органу, які спотворювали дані фінансової звітності, що призвело до зменшення розміру дивідендів, які виплачуються учасникам. Раніше подібний стан речей можна було закріпити лише в трудових контрактах таких осіб, фактично залишаючи це питання на розсуд учасників.

Щодо питання валютно-фінансових обмежень на виплату дивідендів, які були встановлені НБУ, то на даний момент кардинальних змін немає. Правило, що діяло раніше та дозволяло виплату дивідендів за періоди до 2016 року в розмірі до $5 млн на місяць, було продовжено на 2017 рік. Сам же розмір платежу збільшений до $7 млн.

Незважаючи на встановлені обмеження, зазначена норма, введена в 2017 році, – очевидне поліпшення порівняно зі встановленою раніше забороною, яка дозволяла виплату дивідендів виключно за акціями компаній, які торгувалися на біржі.

Цікаво буде простежити, як сформується судова практика з питання виплати дивідендів у випадках, коли суспільство не мало права цього робити. Зокрема, критичним буде питання: чи має право кредитор товариства подавати позов про скасування рішення загальних зборів про виплату дивідендів (тобто з корпоративного питання), не будучи його учасником. І хто в цьому випадку повинен виступати відповідачем – товариство, учасник, який отримав дивіденди, або обидві особи відразу.

Загалом зміни в процедурі виплати дивідендів можна охарактеризувати позитивно, оскільки вони покликані зменшити можливості для зловживань. Хоча не можна стверджувати, що нововведення значним чином відіб’ються на процедурі виплати або правах учасників в частині отримання дивідендів – зміни носять скоріше еволюційний характер, усуваючи окремі прогалини регулювання, які існували раніше.